Як сервіс точно копіює бухгалтерський облік вашої 1С

Коли бухгалтерська система переносить дані з іншої, є два підходи:

Як сервіс точно копіює бухгалтерський облік вашої 1С

Головна ідея: облік — дзеркало, а не перерахунок

Коли бухгалтерська система переносить дані з іншої, є два підходи:

  1. Перерахувати наново — взяти первинні документи і побудувати проводки за власними правилами. Ризик: власні правила можуть відрізнятись від 1С у дрібницях (рахунок обліку, ставка, заокруглення) — і облік розійдеться.
  2. Скопіювати як є — взяти готові проводки з 1С і відтворити їх точно. Результат: облік у сервісі = облік у 1С, до копійки.

Наш сервіс використовує другий підхід для всієї перенесеної історії. Саме тому повне перенесення (вся історія бази, до 10 років) — це рекомендований режим для компаній, які хочуть зовсім піти з 1С: копіювання не накопичує розбіжностей, скільки б років не переносилось. Перевірено на реальній базі виробничого підприємства з 9-річною історією та оборотами ~900 млн грн — звірка зійшлася по кожному рахунку помісячно. Менша глибина — полегшений варіант для тих, кому повна історія не потрібна (див. «Огляд міграції», розділ «Два режими»). Кожен перенесений документ:

  • рухає склад, партії, гроші, податкові регістри за своїми даними — щоб кількості й залишки були правильні для подальшої роботи;
  • а бухгалтерські проводки бере прямо з вашої 1С — ті самі рахунки, ті самі суми.

Це означає, що ви можете відкрити будь-який рахунок за будь-який місяць і побачити ту саму цифру, що у вашій 1С. Звітність, подана раніше у податкову, збігається з тим, що показує сервіс.


Звідки сервіс бере рахунки обліку

У 1С рахунок обліку кожної операції зберігається прямо в документі — у рядку товару, у шапці документа або в самій проводці. Сервіс переносить саме ці рахунки, а не підставляє свої за замовчуванням.

Приклади

  • Рахунок розрахунків з покупцем: у 1С реалізація може вести розрахунки на 361 (звичайні покупці) або 362 (валютні). Сервіс бере рахунок із шапки документа 1С — той самий, що ваш бухгалтер там вказав.
  • Рахунок грошей: гривневий рахунок 311, валютний — 312. Сервіс визначає за валютою рахунку організації.
  • Рахунок запасів: сировина на 201, товари на 281, продукція на 26 — усе береться з рядка документа 1С.
  • Рахунок доходу і собівартості: продукція власного виробництва йде на 701/901, товари — на 702/902. Сервіс визначає це за рахунком запасів у рядку.

Якщо у вашій базі використовуються нестандартні субрахунки (наприклад власний субрахунок під конкретну групу товарів) — сервіс переносить і їх, бо бере рахунок безпосередньо з ваших даних.


Валютні операції

Валюта — типове джерело розбіжностей при перенесенні, бо в облік йде не сама валюта, а її гривневий еквівалент за курсом на дату операції.

Як сервіс це обробляє

  • Валютні продажі й платежі перераховуються у гривні за курсом документа, а якщо у документі курс не заповнено — за офіційним курсом НБУ на дату операції.
  • Купівля-продаж валюти та операції через рахунки «грошей у дорозі» (транзитні рахунки) переносяться готовими проводками 1С.
  • Курсові різниці — це якраз той випадок, коли сервіс їх не вигадує: вони приходять разом із закриттям місяця (переоцінка валюти), як робила ваша 1С.

Приклад. Оплата постачальнику 10 000 EUR за курсом 44,50 грн/EUR у 1С відображається проводкою на 445 000 грн. Сервіс переносить саме 445 000 грн — гривневий еквівалент, а не «10 000» валютою.


Пов'язані теми

  • «Автоматичне проведення документів»
  • «Звірка з 1С — обороти по рахунках»
  • «Огляд міграції з 1С»

Схожі статті

Як перейти з 1С і BAS на Облік+